Юшенко Катерина Логвинівна (8.12.1919 - 15.08.2001) Видатний вчений-математик, спеціаліст із програмного забезпечення комп'ютерів, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки – Катерина Логвинівна Ющенко стоїть поруч із В. Глушковим у першому ряду засновників Інституту кібернетики, з яким назавжди пов'язала своє життя. вона перша у СРСР доктор фізико-математичних наук, якій цей ступінь присуджено за роботи із програмування. Її життєвий шлях захоплює багатством ідей і майстерністю вченого, чуйністю педагога та невичерпним працелюбством. [1] Як згадує сама К. Ющенко: "Я народилася 8 грудня 1919 року в колишнiй столицi запорiзьких козакiв мiстi Чигиринi в родинi вчителя iсторiї i географiї Рвачова Логвинівна Федоровича, вихiдця з Пiдмосков'я. Мати самоучкою (по пiдручнику арифметики) навчилася читати, а пiзнiше екстерном здала iспити в гiмназiю. У Чигиринi один за одним з'явилися дiти - троє синiв i двi дочки. Я була передостанньою дитиною." [1] У 1942 р. закінчила Середньо-Азійський університет у Ташкенті і
добровільно пішла працювати запальником на шахту в м. Ангрені, де у воєнний час
потрібні були молоді робочі руки. Після звільнення Західної України від фашистських
загарбників з вересня 1944 р. працювала вчителькою середньої школи на Житомирщині та
у м. Стрий.
Свою наукову діяльність в системі АН УРСР розпочала в серпні 1946 р. у Львівському
відділенні Інституту математики під керівництвом академіка Б. В. Гнєденка. [2] У 1950 р. Б. Гнєденка обрали дійсним членом АН УССР, а його відділ перевели до Інституту математики АН УССР у Києві. Катерина Логвинiвна разом із сім'єю відразу ж погодилася на переїзд до столиці. Так Катерина опинилась в історичному місці, де під керівництвом С. Лебедєва в 1948-1951 рр. створили першу в континентальній Європі ЕОМ – МЕОМ.[1] Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування – Адресну мову – перше фундаментальне досягення київської школи теорії програмування, випередивши створення перших таких мов програмування, як ФОРТРАН (1958), КОБОЛ (1959), АЛГОЛ-60 (1960). Адресна передбачила не лише появу мов програмування з апаратом непрямої адресації, а й асамблерів. Підручник з Адресної мови перекладено словацькою, угорською, німецькою, французькою. [1] Україна високо оцінила заслуги К. Л. Ющенко, нагородивши її Орденом
княгині Ольги. К. Л. Ющенко мала 5 авторських свідоцтв, нею розроблено 8 Державних стандартів
України. Вона — автор більш як 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій та
навчальних посібників. Частина з них вийшла двома-трьома виданнями і перекладена за
кордоном — в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції, Данії тощо.
Багато сил і енергії віддавала Катерина Логвинівна підготовці наукової зміни. Серед її
учнів 45 кандидатів і 11 докторів наук. Свою дослідницьку та науково-організаційну
роботу вона поєднувала з активною громадською роботою в Інституті кібернетики,
будучи членом редколегій журналів «Кибернетика и системный анализ» і «Проблемы
программирования», членом Наукової ради з проблеми «Кібернетика» НАН України,
членом кваліфікаційної ради з присудження вчених ступенів.[2]
Найбільш інформаційноємними є молекули ДНК, які мають дуже малий розмір і щільно упаковані. Це дозволяє зберігати величезну кількість інформації (до 1021 біт в 1 см3), що дає організму розвиватися з однієї єдиної клітини, що містить всю необхідну генетичну інформацію. Сучасні мікросхеми пам’яті дозволяють зберігати в 1 см3 до 1010біт інформації, проте це в 100 млрд. раз менше, ніж в ДНК. Можна сказати, що сучасні технології поки програють біологічній еволюції. Молекула ДНК є найбільш довготривалим носієм інформації, яка протягом десятків тисяч років (людина) і мільйонів років (деякі живі організми), зберігає генетичну інформацію даного виду.
Побутує думка, що "всесвітня павутина" працює з допомогою супутників. Хоча насправді понад 90% мережевого трафіку обробляється при використанні підводних кабелів.
Перший підводний комунікаційний кабель проклали в 1851 році. Це був телеграфний кабель, що з'єднав Англію та Францію. Першою переданою телеграмою стало привітання королеви Великобританії президента США Джеймса Б'юкенена в 1856 році.
Наступні покоління підводних кабелів забезпечували телефонний зв'язок, потім трафік даних, в тому числі — Інтернет. Сучасні кабелі використовують оптоволоконні технології. На сьогодні мережа підводних інтернет кабелів пов'язує між собою всі континенти, крім звичайно Антарктиди.
Україна також поєднана з всесвітньою мережею підводним телекомунікаційним кабелем ITUR (Italy-Turkey-Ukraine-Russia), що сполучає Італію, Україну, Туреччину та Росію. Загальна пропускна здатність — 1.68Tbps. Уведений в експлуатацію у 1996р.
Процес укладки підводного кабелю досить складний. Для цього використовують спеціальні кораблі, які рухаючись з заданою швидкістю, розмотують кабель з величезних бухт.
Серцевина підводного кабелю нічим не відрізняється від звичайного оптоволоконного. А от ізоляція відіграє важливу роль.
Будова оптоволоконного підводного кабелю:
поліетилен
майларова (лавсанова) плівка
сталеві стержні
алюмінієвий водний бар'єр
полікарбонат
мідна або алюмінієва труба
гель
оптичне волокно
На сьогоднішній день загальна довжина підводних інтернет кабелів є достатньою для того, щоб обмотати нашу планету 22 рази! Але це лише початок розвитку сучасної швидкісної передачі даних.
Августа Ада Кінґ, графииня Лавлейс (10.12.1815 — 27.11.1885) — дочка англійського поета лорда Джорджа Гордона Байрона, англійськийматематик, відома тим, що зробила опис ранньої версії обчислювального пристрою загального призначення Чарльза Беббіджа, обчислювальної машини. Склала першу у світі програму (для цієї машини). Ввела у вжиток терміни «цикл» і «робоча комірка». Вважається першим програмістом.